Профілактичні щеплення

 

Лист Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України, від 29.09.2014 №1/9-500/№04.01.16/28103 «Щодо вирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення».doc

 

Ще в1919 році був підписаний документ про обов'язкове проведення профілактичних щеплень дітям.

З тих пір профілактична вакцинація стала в нашій країні одним із важливих факторів збереження здоров»я підростаючих поколінь, боротьби з дитячою захворюваністю.

Завдяки проведенню профілактичних щеплень знижені і майже повністю ліквідовані деякі інфекційні захворювання.

Введення профілактичних вакцин не викликає захворювання, виробляє захисні антитіла, так створюється активний штучний імунітет. Зазвичайно він буває стійким, але для підтримки більшість щеплень періодично повторюють.

http://bordnz3.in.ua/userfiles/images/PNG/Doctor/med_1akh250.png

Вакцинація в країні обов'язкова і проводиться планово!!!

Першу профілактичну прививку БЦЖ дитина отримує в пологовому будинку на 5-7 день життя. Далі в суворо визначеному порядку ідуть прививки проти поліомеліта, введення комплексної вакцинації проти трьох інфекцій: коклюша, дифтерії, стовбняка, потім кору,епідпаротиту. Дитина прививається весь період життя до 18 років.

Узаконено, що всі діти яким передбачена вакцинація проходять медичні огляди. При цьому враховується, як дитина переносить щеплення, вживання лікарських препаратів, перенесені захворювання.

Профілактична імунізація велике благо і ми прагнемо робити так, щоб вона слугувала на користь кожній дитині, захищала її від хвороб.

Не залякуйте дитину уколами!!!!!!

 

ДИФТЕРІЯ

Захворювання викликається дифтерійною паличкою Лефлера. Дифтерією частіше всього хворіють діти у віці від 1 до 5 років, але можуть захворіти новонароджені і діти більш старшого віку. Зараження дифтерією відбувається від хворого повітряно-капельним шляхом, при тісному контакті з ним через предмети побуту (ложка,чашка, білизна , іграшки і т.д.)

Вхідними воротами інфекції є слизова оболонка ротової порожнини, носа та дихальних шляхів. Інкубаційний період 2-10 днів. В залежності від ураженого органу розрізняють дифтерію носа, ротової порожнини, гортані, рідше очей, полових органів і ще рідше дифтерію пупка і шкіри.

Дифтерія носа. Частіше всього зустрічається у грудних дітей. Як звично спостерігаються гнійні виділення з домішками крові, дитина сопе, погано їсть.

Своєчасно не виявлена дифтерія носа може розповсюдитись на ротову порожнину і гортань.

Дифтерія ротової порожнини. Хвороба починається з поганого самопочуття, підвищення температури, головного болю, втратою аппетиту. Через декілька годин з»являється біль у горлі, спостерігаються набряки, почервоніння, потім утворюються невеликі сіруваті нальоти.

Відмічається збільшення і хворобливість підчелюсних і ньобних лімфатичних вузлів. Нальоти щільно сидять на основі.

Лікування - протидифтерійною сироваткою.

Профілактика - активна імунація всім дітям з 5-6 місяців.

 

 


 

Яких лікарів необхідно пройти перед дитячим садком?

 

 

У дошкільному закладі вам дадуть зразок "Медичної картки дитини» форма №112. У цьому документі накопичуватимуться зведення про стан здоров'я маляти з року в рік, до тих пір, поки він не досягне шести років.

Окрім паспортних даних, в цій карті проставлені зведення про стан здоров'я дитяти до справжньої диспансеризації, про перенесені захворювання, алергічні реакції, про проведені профілактичні щеплення і так далі.

http://bordnz3.in.ua/userfiles/images/PNG/Doctor/med_4kh300.png

Сама диспансеризація передбачає огляд:

хірурга - для виявлення можливих дефектів розвитку, що вимагають хірургічної корекції;


ортопеда - який зможе виявити різні зміни постави, початкові стадії викривлення хребта, плоскостопість і т.д.;


ендокринолога - який зможе відзначити особливості ендокринної системи дитяти;

окуліста - він повинен визначити гостроту зору, а також необхідність його корекції;

отоларинголога - який розповість вам про особливості будови носоглотки маляти, про можливу схильність до захворювань вуха, горла і носа і дасть рекомендації по їх профілактиці;

дерматолога - який оцінить стан шкіри дитяти. Це особливо поважно для дітей з алергічними захворюваннями; крім того, деякі зміни шкіри, що приймаються батьками і навіть лікарками за так званий діатез, можуть бути проявами корости або грибковими поразками шкіри, які необхідно лікувати; особливе завдання стоїть перед психологом: на підставі скрупульозного обговорення з батьками і поведінки дитяти він повинен дати рекомендації по його індивідуальній підготовці до входження в дитячий колектив;

стоматолога - який перевірить стан ротової порожнини, надасть відповідну консультацію про стан зубів дитини;

фтізіатра - який який дасть заключення за результатами МАНТУ;

Окрім того дівчаток має оглянути лікар - гінеколог.

Педіатр - після огляду дитяти, призначає додаткові обстеження: загальний аналіз крові, аналіз сечі, дослідження калу на гельмінти. В результаті аналізу всіх даних про стан здоров'я дитяти педіатром дається заключення, визначається група здоров'я маляти і група по фізкультурі, дається медико-педагогічний висновок про його готовність знаходитися в дитячому колективі.

Що необхідно зробити батькам дітей, які закінчили дошкільний заклад

Діти старших груп відвідують дошкільний заклад по 31 травня.

При вибутті дитини з дитячого садочка батьки повинні розрахуватись за перебування дитини в закладі згідно квитанції, виданої бухгалтерією управління освіти інауки.

Для оримання медичної картки у старшої медсестри дошкільного закладу, необхідно пред»явити довідку про проплату по квитанції, яку видає бухгалтер управління освіти і науки.

Після отримання медичної картки формою №26 батьки з дітьми проходять дообстеження у медичних спеціалістів в дитячій поліклініці.

Форма №26 додається до документів, які подаються до школи.

 

 

 


 

 

 

http://dnz12sh.ucoz.net/_si/0/s57817921.jpg

Кір, симптоми і лікування кору

 

Кір - вірусна хвороба, що характеризується лихоманкою, млявістю, слабкістю, головним болем, мелкопятністой висипом, ураженням кон'юнктиви і нежиттю.

Джерелом інфекції є тільки хвора людина. Передача інфекції відбувається повітряно-краплинним шляхом. Особи, які не хворіли на кір і нещеплені проти неї, залишаються високо сприйнятливими до кору протягом усього життя і можуть захворіти в будь-якому віці.

Імунітет після перенесеної природної корової інфекції стійкий. Повторні захворювання на кір зустрічаються рідко. Імунітет після щеплень більш короткочасний (через 10 років після щеплення лише у 36% вакцинованих зберігаються захисні титри антитіл).

Інкубаційний період триває 9-11 днів.

Початковий період характеризується підвищенням температури тіла до 38-39 ° С, розбитістю, загальним нездужанням, зниженням апетиту. Посилюється нежить, з'являється грубий "гавкаючий" кашель, різко виражено почервоніння кон'юнктів. З'являється корева висипка у вигляді дрібних червоних плям, розташованих на слизовій оболонці м'якого та твердого піднебіння. Ці плями частіше локалізуються на слизовій оболонці щік. Вони являють собою дрібні білясті, що злегка піднімаються над рівнем слизової оболонки цятки, оточені вузькою червонуватою облямівкою, і міцно сидять на слизовій оболонці. За зовнішнім виглядом нагадують манну крупу або висівки. Наприкінці початкового періоду (3-4-й день) температура тіла знижується, потім з появою корової висипки знову підвищується до більш високих цифр. Загальна інтоксикація й поразка дихальних шляхів підсилюються.

Елементи висипки схильні до злиття, утворюючи складні фігури з фестончатимі краями. Однак навіть при самій густий висипки можна виявити ділянки зовсім нормальної шкіри. Через 3-4 дні елементи висипки бліднуть, на їх місці залишаються буруваті плями - пігментація, особливо виражена і тривала за наявності геморагічних перетворень висипки. На місці висипу надалі спостерігається висівкоподібне лущення (на обличчі і тулубі). Характерний виражений кон'юнктивіт, іноді з гнійним виділенням, склеює вії вранці. У деяких хворих відзначаються болі в животі, рідкий стілець.

Лікування кору

Хворих на кір лікують вдома. Госпіталізації підлягають хворі ускладненим кором. Під час гарячкового періоду рекомендується постільний режим. Ліжко ставлять головним кінцем до вікна, щоб світло не потрапляло в очі. Хворому дають велику кількість рідини, фруктових соків, вітаміни, при наполегливому сухому кашлі - відхаркувальні засоби. В очі закапують альбуцид 3-4 рази на день.

Надійним методом попередження кору є імунізація живою вакциною. Щеплення забезпечує захисний ефект протягом близько 15 років. Живу вакцину не призначають вагітним жінкам, хворим на туберкульоз, лейкоз, лімфомою, а також ВІЛ-інфікованим. Перше щеплення проводять дітям у віці близько 1 року, друге щеплення роблять дітям у віці 15-18 міс.

 

 


 

ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ГРВІ У ДІТЕЙ

http://dnz12sh.ucoz.net/Materialu/22.jpeg Поради щодо лікування та профілактики ГРВІ у дітей.

Основні принципи лікування дітей з ГРВІ:

- застосування етіотропних, противірусних препаратів, індукторів інтерферонів;

- температура приміщення, в якому перебуває хворий, повинна бути в межах 22-24 градуси за Цельсієм;

- при ГРВІ однаково небезпечним є як переохолодження хворого, так і перегрівання. Сильне закутування може викликати підвищення температури тіла;

- необхідною умовою лікування ГРВІ є часте провітрювання приміщень, але за умови відсутності протягів;

- харчування хворого повинне бути повноцінним та легко засвоюваним і складатися переважно з фруктів, овочів, каш, риби. М`ясні, смажені, жирні, гострі блюда можуть викликати підвищення температури тіла хворого;

- дитина повинна багато пити: соки, морси, компоти, чай з лимоном, малиною, калиною, мінеральна столова вода без газу;

- застосування рослинних адаптогенів ( ехінацея, елеутерокок тощо ) і полівітамінів за призначенням лікаря протягом усього періоду хвороби і ще протягом тижня після видужання.

Лікування окремих симптомів ГРВІ:

1) зниження температури тіла, що вище 38-38,5 градусів Цельсія. Для цього доцільніше використати парацетамол або ібупрофен.

2) Ліквідація закладеності носа. Це може бути здійснено шляхом закапування у носові ходи теплого фізіологічного розчину, дитячих крапель для носа.

3) Використання відхаркувальних засобів і препаратів, що розріджують мокротиння, адаптованих для дітей.

Профілактика ГРВІ у дітей:

1.Вакцинація проти грипу.

2.Повноцінне харчування із включенням у раціон достатньої кількості овочів і фруктів, вітамінів.

3.Поступове загартування з використанням фізичних вправ і водних процедур.

4.Включення в раціон харчування, особливо в сезон підйому ГРВІ, природних фітонцидів - часнику і цибулі.

5.Постійне провітрювання приміщень та їх вологе прибирання. Регулювання вологості повітря в приміщеннях є одним з важливих способів профілактики ГРВІ. Встановлено, що максимальна інактивація вірусу парагрипу відбувається при вологості повітря 80%, грипу - при вологості повітря 50%, респіраторно-синцитіального вірусу - при вологості повітря від 30% до 80%.

6.Проведення перед осінньо-зимовим сезоном загальнозміцнюючих курсів рослинними адаптогенами ( ехінацея, елеутерокок тощо ) і полівітамінами.

Важливо! Всі медикаменти повинні вживатись лише за призначенням лікаря у відповідності з віком та станом дитини.


Як правильно підібрати їжу?

http://dnz12sh.ucoz.net/Materialu/23.jpg · Харчові продукти повинні містити білки, жири, вуглеводи, вітаміни й мінеральні речовини.

· При кожному прийомі їжі варто вживати продукти із всіх чотирьох груп.

· Кількість їжі повинне бути достатнім.

· Не слід переїдати.

· Необхідно уникати штучних напоїв.

· Їжа повинна бути якісною й свіжою.

Вітаміни. Для чого потрібні вітаміни?

Вітамін А Потрібний для здорової шкіри й волосів, росту костей і розвитку зубів, гарного зору.

Вітамін C Бере участь в утворенні енергії в клітках. Допомагає організму боротися з інфекціями.

Вітамін D Допомагає росту й формуванню костей кістяка й зубів (особливо в дитячому віці).

Вітамін А Печінка, яйця, молоко й молочні продукти, темно - зелені й жовтогарячі овочі, фрукти і ягоди (морква, обліпиха, абрикоси, гарбуз, цитрусові).

Вітамін С Яблука, смородина, шипшина, цитрусові, аґрус, капуста, картопля, перець, помідори, полуниця, салат.

Вітамін D Масло, молоко, жовтки яєць, морська риба.

Білки - «цеглинки» для будівництва клітинок.

Жири - продовольчі й паливні склади.

Вуглеводи - паливо для клітинок

 

 

 

 

 


 

http://dnz12sh.ucoz.net/_si/0/s34807651.jpg

 

 

http://dnz12sh.ucoz.net/_si/0/s64445771.jpg

http://dnz12sh.ucoz.net/_si/0/s50575614.jpg