/Files/images/novini/1.1.png

 

/Files/images/novini/9936437531106013456710424542277401303842816o_5ece47fc57a6f.png

 

/Files/images/novini/10100746827296833305933645730149979670970368n_5ece4802e3f87.jpg

/Files/images/novini/10100746827296833305933645730149979670970368n_5ece4802e3f87.jpg

/Files/images/novini/10074705927296832505933724290044146787287040n_5ece48008a5a4.jpg

/Files/images/novini/10098928327296832905933687784684668460204032n_5ece48013d6ce.jpg

/Files/images/novini/10111658427296833205933654656238418563432448n_5ece4803b9de6.jpg

 

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО БАТЬКІВСЬКИЙ КОМІТЕТ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО

ЗАКЛАДУ «ПОЛІСЯНОЧКА»

Розглянуто та прийнято

на батьківських зборах (конференції)

 

Протокол № 2

від «28» серпня 2018

Введено в дію наказом по ДНЗ

1. Загальні положення

1.1. Батьківський комітет дошкільного навчального закладу «Полісяночка» комбінованого типу (далі ДНЗ) є добровільним органом громадського самоврядування, створеним на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов’язків своїх дітей під час організації їх життєдіяльності у закладі.

1.2. Батьківський комітет дошкільного закладу у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про об’єднання громадян", Конвенцією ООН "Про права дитини", Положенням про дошкільний навчальний заклад, статутом дошкільного навчального закладу, Примірним положенням про батьківські комітети (раду) дошкільного навчального закладу (Наказ МОН молоді та спорту України №398 від 26.04.11р.), іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти та міжнародним законодавством з прав дитини, Положенням про батьківський комітет ДНЗ «Полісяночка» планом роботи ДНЗ та рішеннями батьківських зборів (конференції).

1.3. Рішення про заснування комітету ДНЗ та кількість його членів, приймаються на загальних батьківських зборах закладу.

1.4. Легалізація батьківського комітету ДНЗ є обов’язковою і здійснюється після надання протоколу батьківських зборів завідуючій закладу про його заснування та шляхом видання відповідного наказу по закладу.

1.6. Припинення діяльності комітету ДНЗ може бути проведено шляхом реорганізації або ліквідації.

2. Мета, завдання, основні принципи діяльності батьківського комітету ДНЗ

2.1. Метою діяльності батьківського комітету ДНЗ є захист законних інтересів дітей в органах громадського самоврядування, у відповідних державних, судових органах, забезпечення постійного та систематичного взаємозв’язку батьків і педагогічного колективу закладу, а також надання допомоги батькам та педагогічному колективу щодо реалізації завдань дошкільної освіти.

2.2. Основним завданням діяльності комітету ДНЗ є сприяння створенню умов для:

• збереження та зміцнення здоров’я дітей;

• формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дітей;

• виховання у дітей елементів природодоцільного світогляду, розвитку позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

• утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

• розвитку потреби в реалізації творчих здібностей дітей;

• всебічного зміцнення зв’язків між родинами, навчальним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на дітей;

• залучення батьківської громадськості до організації дозвілля та оздоровлення дітей;

• організації роботи з поширення психолого-педагогічних і правових знань серед батьків, підвищення їх відповідальності за розвиток і виховання дітей, обмін позитивним досвідом родинного виховання;

• вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази навчального закладу та його благоустрою;

• сприяння соціально-правовому захисту учасників навчально-виховного процесу.

2.3. Основними принципами діяльності батьківського комітету ДНЗ є:

законність;

гласність;

колегіальність;

толерантність;

виборність;

організаційна самостійність в межах повноважень, визначених цим положенням та законодавством;

підзвітність і відповідальність перед загальними зборами батьків закладу.

3. Порядок створення батьківського комітету ДНЗ

3.1. Батьківський комітет групи формується з батьків або осіб, які їх замінюють, і діє від їх імені.

3.2. Батьківський комітет групи, голова, заступник голови та секретар обираються на зборах батьків дітей, які формують групу на початку навчального року. Кількісний склад та строк повноважень комітету визначаються зборами батьків дітей.

3.3. Батьківський комітет ДНЗ формується з голів (представників) усіх комітетів груп, та з інших батьків за рекомендацією комітетів груп.

3.4. Кількісний склад комітету ДНЗ визначається на загальних батьківських зборах, терміном на один навчальний рік. При цьому від комітету кожної групи в склад комітету закладу входить не менше одного представника. Із складу батьківський комітету ДНЗ обирається голова, його заступник, секретар.

3.5. У випадку, коли член комітету достроково складає свої повноваження, вибори нового члена відбуваються на батьківських зборах ДНЗ.

4. Організація діяльності батьківських комітетів ДНЗ

4.1. Збори батьків дітей, які формують групу проводяться за рішенням комітету групи не рідше трьох разів на рік.

4.2. Батьківський комітет ДНЗ у разі необхідності може скликати загальні збори батьків дітей, які відвідують заклад. Правомочний склад зборів становить не менше як дві третини від загальної кількості його членів. Рішення приймаються простою більшістю голосів та узгоджуються з завідуючою дошкільного навчального закладу.

4.3. У разі неможливості проведення загальних зборів батьків дітей, які відвідують заклад питання, що потребують розгляду загальними зборами, можуть виноситься на обговорення зборів батьків дітей групи, яких стосуються ці питання.

4.4. Рішення зборів батьків, комітетів доводиться до відома батьків, керівництва ДНЗ у 10-денний строк (шляхом надання протоколу).

4.5. Батьківський комітет планує свою роботу на навчальний рік на підставі плану роботи ДНЗ, рішень зборів батьків, рекомендацій завідуючої, вихователів, громадськості. План роботи має вільну форму і затверджується головою відповідного комітету.

4.6. Плани роботи комісій, створених при комітеті, є складовими плану роботи комітету.

4.7. При недосягненні згоди між завідуючою ДНЗ і більшістю членів комітету закладу питання вирішуються міським органом управління освітою; між вихователями групи і комітетом групи - керівництвом ДНЗ.

4.8. Комітети звітують про свою роботу перед загальними зборами батьків дітей, які відвідують заклад один раз на рік – в день виборів нового складу комітетів. На вимогу більшості батьків можуть проводитися позачергові звіти комітетів.

4.9. Секретар батьківського комітету веде протоколи засідань і зборів, що зберігаються у справах дошкільного навчального закладу і передаються за актом новому складу відповідних комітетів. Строк зберігання протоколів – 3 роки. Керівництво і працівники закладу не несуть відповідальності за стан оформлення протоколів.

5. Права та обов’язки батьківського комітету ДНЗ

5.1. Батьківський комітет має право:

• брати участь в обстеженні житлово-побутових умов вихованців, які перебувають у несприятливих соціально-економічних умовах;

• встановлювати зв’язки з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, громадськими організаціями, підприємствами, навчальними та науковими установами щодо надання фінансової та матеріально-технічної допомоги закладу, захисту здоров’я і життя вихованців, організації харчування вихованців, благоустрою та з питань забезпечення санітарно-гігієнічних умов в закладі;

• сприяти залученню додаткових джерел фінансування закладу: кошти батьків або осіб, які їх замінюють, добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб, інших коштів, не заборонених чинним законодавством України;

• вносити на розгляд керівництва ДНЗ (педагогічної, піклувальної рад) закладу пропозиції щодо вдосконалення умов організації життєдіяльності дітей, організаційно-господарських питань, які мають бути розглянуті керівництвом закладу в місячний термін і результати розгляду доведені до відома батьків;

• звертатися до завідуючої, педагогів, педагогічної ради закладу щодо роз’яснення стану і перспектив роботи закладу та з окремих питань, що турбують батьків;

• скликати позачергові загальні збори батьків (конференції);

• створювати благодійні фонди відповідно до чинного законодавства, у т.ч. контролювати надходження і розподіл грошей, брати участь у вирішенні інших питань, передбачених статутом цих фондів;

• надавати пропозиції завідуючій закладу щодо виділення з благодійного фонду матеріальної допомоги вихованцям закладу та стимулювання діяльності педагогічних працівників закладу;

• сприяти покращенню харчування вихованців закладу;

• сприяти дотриманню санітарно-гігієнічних та матеріально-технічних умов функціонування закладу;

• брати участь у прийнятті рішень стосовно організації оздоровлення вихованців закладу;

• сприяти організації інноваційної та експериментальної діяльності дошкільного закладу.

5.2. Батьківський комітет ДНЗ може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. Чисельність комісій та зміст їх роботи визначається комітетом та затверджуються їх головою.

5.3. Батьківський комітет ДНЗ зобов’язаний:

• виконувати плани роботи, затверджені головою відповідного комітету;

• вести протоколи засідань зборів батьків, що зберігаються в справах закладу та передаються за актом новообраному комітету;

• надавати інформацію про свою діяльність за проханням завідуючої закладу або відповідного органу управління освітою;

• у разі потреби організовувати чергування батьків під час культурно-масових заходів у закладі з метою збереження життя і здоров’я його вихованців;

• звітувати перед загальними зборами батьків (конференціями).

5.4. Голова батьківського комітету ДНЗ є членом педагогічної ради закладу. Він може брати участь у засіданнях педагогічної ради закладу під час розгляду питань, віднесених до компетенції комітету, з правом дорадчого голосу.

6. Прикінцеві положення.

6.1. Комітет може виконувати й інші функції, передбачені статутом закладу.

6.2. Дане положення про батьківський комітет ДНЗ №8 розроблено наоснові Примірного положе

 

 

Правила для батьків

Правила для батьків:

1. Постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей.

2. Виховувати почуття доброти, милосердя, шановливе ставлення до вітчизни, державної і рідної мов, культури, сім'ї, повагу до національних, історичних, культурних цінностей інших народів.

3. Особливим прикладом виховувати у дітей поважне ставлення до дорослих до працівнків дошкільного навчального закладу.

4. При зарахуванні дитини до закладу батьки повинні прийти на спвівбесіду до завідувача про співробіництво з ДНЗ.

5. Своєчасно вносити плату за харчування дитини (на протязі 7 днів з моменту отримання платіжного доручення).

6. Дотримуватися режиму роботи закладу.

7. Приводити дітей не пізніше 9 :ОО.

8. Віддавати дитину особисто педагогу.

9. Своєчасно повідомляти педагогів про можливість відсутності або хвороби дитини.

10.Не допускати за безпречинних пропусків закладу дитини.

11.Забороняється забирати дітей неповнолітнім.

12.Стежити, щоб діти не приносили травмонебезпечні предмети.

13.Дотримуватися культурно-гігієнічних вимог до зовнішнього вигляду дітей.

14. Не одягати дітям коштовні прикраси (обручки, хрестики, сережки).

Консультації для батьків дітей 5-ти річного віку, що не відвідують ДНЗ

http://dnz12sh.ucoz.net/Materialu/11.jpg Підготовка руки дитини до письма

Підготовка руки дитини до письма починається задовго до проходу до школи. Це відбувається і тоді, коли маленьке дитинча захватує іграшку, під час різних ігор з пальчиками малюка, масажу кінчиків пальців, ліпки з пластиліну, глини, тіста та багатьох інших вправ, які допоможуть майбутньому учню красиво писати, не відчуваючи втоми та негативних емоцій.

Важливо зразу навчити дитину правильно тримати предмет, яким вона пише або малює. А це, як доводить практика, залишається без належної уваги дорослих. Дитина закріплює неправильну навичку користування письмовим приладдям під час малювання, письма друкованими буквами, штриховки. Іноді батьки говорять: «От піде до школи - вчителька навчить», забуваючи про те, що дитина вдома найчастіше буває з вам сам на сам, а в класі під час уроку в одної вчительки 20-30 дітей. Чи можна зразу охопити зором таку кількість дитячих рук. Навіть, якщо це вдається, одним зауваженням учню обійтися не можна. Адже перевчити набагато складніше, ніж навчити зразу.

Іноді батьки говорять: «Нехай пише, як йому чи їй зручно». Але правила користування ручкою (олівцем) розроблялися недаремно: в них є обов'язковою правильна посадка дитини, збереження зору, розвиток певних м'язів руки, здатних витримати максимальне навантаження сьогодні та в майбутньому.

А як же правильно?

Ручка, якою дитина пише, лежить на верхній фаланзі середнього пальця, фіксується великим і вказівним, великий палець розташований декілька вище вказівного; опора на мізинець; середній і безіменний розташований майже перпендикулярно краю столу. Відстань від нижнього кінчика ручки до вказівного пальця 1,5 - 2 см. Кінець ручки орієнтований на плече. Кисть знаходиться в русі, лікоть від столу не відривається. Далі слід простежити за тим, як дитина пише, чи правильно виконує цю дію.

Можна використовувати такий методичний прийом. Поміняйтеся з дитиною ролями. Нехай вона керує вашими діями, підказуючи, якщо ви щось робите не так. Цей прийом концентрує увагу на елементах виконуваної роботи і ефективніше організовує навчання. Потім дитина діє самостійно. Підказка має бути мінімальною і поступово зводитися нанівець.

Контроль навику письма у дитини бажано провести до того, як їй виповниться чотири роки, щоб мати запас часу для виправлення неправильного навику перед вступом до школи. Займатися шестирічне дитя може не більше двадцяти хвилин.

Як розпізнати неправильний навик.

Про неправильному навику письма говорять наступні деталі: Неправильне положення пальців: дитина тримає ручку «пучкою», «жменею», «кулаком», великий палець нижче вказівного або розташований перпендикулярно до нього, ручка лежить не на середньому, а на вказівному пальці. Дитина тримає ручку дуже близько до її нижнього кінчика або дуже далеко від нього. Верхній кінчик ручки направлений убік або від себе. Кисть жорстко фіксована. Дуже сильний або слабкий натиск при письмі і малюванні. Вас повинно насторожити, якщо дитина активно повертає аркуш при малюванні і розмальовуванні. В цьому випадку малюк не уміє змінювати направлення лінії за допомогою пальців. Якщо дитина малює дуже маленькі предмети, то це може свідчити про жорстку фіксацію кисті руки. Це можна перевірити, запропонувавши намалювати одним рухом коло діаметром 3-4 сантиметри (за зразком).

Якщо дитина має схильність фіксувати кисть на плоскості, вона не впорається з цим завданням: намалює замість кола овал, коло значно меншого діаметру або малюватиме його в декілька прийомів, пересуваючи руку або повертаючи аркуш.

Як виправити?

Для виправлення неправильного навику письма можна скористатися наступними прийомами. На верхній фаланзі безіменного пальця можна поставити крапку, пояснивши дитині, що ручка повинна лежати на цій крапці. Намалювати на ручці межу, нижче за яку не повинен опускатися вказівний палець.

Якщо жорстко фіксована рука, то може допомогти обведення або малювання крупних фігур, розміром в третину альбомного аркуша, без відриву руки.

Якщо до школи ваша дитина довго застібає ґудзики, не вміє зав'язувати шнурки, часто упускає що-небудь з рук, вам слід звернути увагу на сформованість навику письма.

Як розвинути дрібну мускулатуру руки дитини

Розминати пальцями тісто, глину, пластилін, м'яти поролонові кульки, губку.

Катати по черзі кожним пальцем дрібні намистини, камінчики, кульки.

Ляскати в долоні тихо, голосно, в різному темпі.

Нанизувати намистини, ґудзички на нитки.

Зав'язувати вузли на товстій і тонкій вірьовках і шнурках.

Заводити будильник, іграшки ключиком.

Штрихувати, малювати, розфарбовувати олівцем, крейдою, фарбами, ручкою і так далі.

Різати ножицями.

Конструювати з паперу (орігамі), шити, вишивати, в'язати.

Робити пальчикову гімнастику.

Малювати узори по клітинках в зошиті.

Займатися на домашньому стадіоні і снарядах, де потрібний захват пальцями (кільця, щаблина та інші).

Успіхів вам, шановні дорослі, у відповідальній справі - підготовці дитини до школи.


Як організувати дозвілля маленьких дошколяриків

http://dnz12sh.ucoz.net/Materialu/12.jpg Від двох до шести років - це один з найважливіших періодів формування людської особистості. В цьому віці дитина осягає більшу частину свого розмовного словника, вчиться спілкуванню, елементарній граматиці, кольоровому і звуковому світосприйняттю, дрібній моториці, розвиває грацію та зграбність на все подальше життя.В дошкільному віці закладається любов до праці, до читання, повага до оточуючого світу, основні поведінкові поняття. А, крім цього всього, це найчарівніший час, коли дитина тільки осягає чарівність світу книг, вірить в дива та святого Миколая, вона легко запам'ятовує віршики і з задоволенням їх розповідає. Це як родючий ґрунт, в який можна безмежно засівати зерна, а вони будуть давати паростки, не виснажуючись. В грі, яка одночасно є життям, діти вчаться, а навчаючись - граються.

Сучасне життя не дозволяє більшості батьків залишати дітей вдома, виникає необхідність віддавати їх до дитячих садочків. Зрозуміло, що сьогоднішня система освіти є недосконалою, але в садочку діти рано привчаються до співпраці з іншими, до вміння досягати компромісів. Саме в садочку вони вперше добровільно діляться іграшками, увагою дорослих, там же вони готують свята, вчать пісеньки. Є дуже багато різноманітних методик раннього розвитку дітей, їхнього виховання та навчання. Дошкільні заклади беруть на озброєння праці Домана, Зайцева, Монтесорі та дуже багато інших цікавих і адаптованих моделей. Кожна хвилина малюків в садку зайнята: спортивні заняття, музика, мова, правила поведінки, малювання, ліплення, дрібна моторика.

На сьогоднішній день і діти, і вихователі зайняті цілий день, проте виникають моменти, коли між заняттями з'являється хвилина, наприклад, їсти ще рано, а малювати вже немає часу. Тоді в пригоді дорослим стають барвисті та цікаві дитячі журнали. Для забезпечення дозвілля під час таких «перерв» сьогодні розповсюджена практика співпраці дитячих садків з редакціями журналів. До речі, не лише вихователям корисно мати журнал в запасі - допоможе він і батькам.

До початку занять в садочку, вранці, коли батьки приводять дітей, є півтори години: когось привели о сьомій тридцять, когось о дев'ятій. Звичайно, можна дістати іграшки, а можна відкрити журнал і разом почитати коротеньку казочку, в якій за пів сторінки тексту і багато цікавих ілюстрацій відбуваються різноманітні дива, герої встигають потрапити в пригоду та успішно з неї вибратися. Потім казочку можна й обговорити, адже діти люблять обговорювати малюнки, події. Журнал може пропонувати також невеличкі майстрування, коли за кілька хвилин з допомогою ножиців та клею можна зробити щось надзвичайне. Діти люблять вирізати, майструвати, клеїти, а якщо потім виріб можна використати чи показати батькам, бабусям, дідусям, друзям, то це має свою подвійну користь. В плані вигадок для простих дитячих виробів, дитячий журнал - незамінний помічник будь-кому з дорослих. Пропонують журнали і велику підбірку віршів, з простим чітким мотивом, гарним сюжетом. Їх можна і під час перерви почитати, і в сценарії використати. Ще на сторінках видання є загадки та скоромовки, які є незамінними помічниками для розвитку логіки та зв'язного мовлення. Старші діти можуть їх прочитати самі, а молодшим читають вихователі та батьки. Дитинство кожного дорослого починалося з найпростіших віршиків та цікавих загадок, які з задоволенням згадуються і в дорослому віці, бо ж те, що запам'яталося в дитинстві - це скарб усього життя.

Крім вище названого, дитячі журнали пропонують і настільні ігри, і логічні загадки, і анаграми. Цікавим є таке нововведення. Сьогодні, напевно, кожен садочок має дискові програвачі, та й сучасні діти з малечку знаються на електроніці, з раннього дитинства призвичаюючись до електронних носіїв інформації. Вони з задоволенням слухають аудіо казки і з таким же задоволенням граються в прості ігри, запропоновані дисками - додатками до журналу, розвиваючи таким чином і увагу, і всі види пам'яті: і слухову, і асоціативну, і зорову тощо.

Барвистий журнал, з усіма своїми вправами, забавами, завданнями, розповідями - це те, що кожна дитина з задоволенням візьме до рук і на якийсь час порине в його чарівний світ. Усе, що вимагають різні методики розвитку, як сучасні, так і класичні, можна знайти на кольорових сторінках. В теперішніх садках, з яких діти ідуть до школи, вміючи читати, писати, та володіючи неабияким словниковим запасом, красивий і корисний посібник стане в пригоді розробникам навчальних планів та занять.


Діти і телевізор

http://dnz12sh.ucoz.net/Materialu/13.jpg Чарівність екрану.

Під час перегляду телевізора діти, залишаючись в звичній для них обстановці (на відміну від перегляду мультфільмів в кінотеатрі), мають можливість спостерігати за вигаданими або реальними подіями чужого життя, розвитком відносин, бійками і гонитвою...Візуальне зображення дозволяє відмовитися від реальності, забути про невиконані уроки або приміряти на себе образ героя. Але, як не дивно, в телевізорі дітей привертає не тільки картинка. На підставі ряду проведених експериментів шотландські учені зробили висновок, що діти молодшого шкільного віку (6-8 років) з великим ентузіазмом готові дивитися на екран без зображення.

Відчуйте різницю.

Граючи і спілкуючись з однолітками, дитина активно пізнає світ: фантазує, вчиться підтримувати бесіду, рухається. «Взаємодія» з телевізором розвиває в малюку пасивність. Швидка зміна кадрів негативно впливає на дитячий мозок, велика кількість інформації стомлює дитину, а живе спілкування замінюється його сурогатом - нескінченною рекламою і вульгарними шоу.Якщо при кожній нагоді батьки залишають дитину «на телевізор», щоб спокійно зайнятися своїми справами, малюк може з часом «підсісти» на цю розвагу і впасти в серйозну залежність від блакитного екрану. Перегляд бойовиків і ужастиків може породжувати в дитині агресію, особливо якщо вона ще не здатна відрізняти вигадку від реальності.

Вік і особливості сприйняття.

До піврічного віку діти звертають на працюючий телевізор не так багато уваги. Монотонні звуки заколисують їх; іноді вони реагують на знайому заставку. У віці від шести до вісімнадцяти місяців дитячу увагу притягають рухомі різнокольорові картинки, що мелькають на екрані. Більшість лікарів не рекомендують проглядати телевізор дітям до двох або навіть трьох років. Але якщо вже ви вирішили не захищати малюка від телебачення, пропонуйте йому тільки короткі мультики або спеціальні програми, призначені для дітвори цього віку.

Дітям від півтора до трьох років важко висловити емоції, що переповнюють їх при перегляду мультфільмів. Потрібно давати їм необхідні пояснення, наприклад: «Це ведмедик, ми бачили такого в зоопарку, пам`ятаєш? Він любить мед і малину. Ти теж їв малину у бабусі на дачі. А це їжачок, його друг».У віці трьох-чотирьох років малюк починає усвідомлювати різницю між вигаданим і реальним світом. Він приміряє на себе різні ролі - казкового принца, попелюшки, злого вовка або людини-павука. Батькам важливо простежити за тим, щоб дитина не пішла в екранний світ «з головою». Потрібно допомогти малюкові перемкнути його уяву і творчу енергію на реальний світ: грати у футбол, збирати разом конструктор або шити наряди для ляльок.

Батькам на замітку:

- домовтеся з дитиною про «квоту» на перегляд телевізора. Важливо, щоб він дотримувався затвердженого розкладу;

- якщо ви вважаєте, що вибір дитиною тієї або іншої передачі не зовсім вдалий, поясніть свою позицію;

- дитяча - не місце для телевізора: таке доступне задоволення складе серйозну конкуренцію читанню і розвиваючим іграм;

- не використовуйте телевізор як «фон» - діти швидко переймають у батьків цю шкідливу звичку;

- поясніть малюкові, що таке реклама. Навчіть його не приймати на віру все, про що віщають з екрану.


Роль матері та батька у вихованні дитини.

http://dnz12sh.ucoz.net/Materialu/14.jpg Давайте поміркуємо про те, які ролі грають чоловік і жінка у своєму житті. Чи завжди комфортно ми почуваємо себе в цих ролях? Яким ми виховуємо хлопчика, а якою - дівчинку? Як ми повинні себе поводити, щоб виховати гарну людину?

Ці питання є дуже важливими.Кожна людина в своєму житті грає багато ролей. У різні моменти ми - пасажири в транспорті, учні, студенти, співробітники, керівники чи підлеглі, покупці. Але, крім того, ми завжди залишаємося жінкою чи чоловіком. Чи помічали ви, що ми, як чоловік та як жінка, зовсім по-різному виконуємо свої ролі? Зовсім по-різному сприймаємо світ, звертаємо увагу на різні речі, приймаємо рішення, поводимося в складних ситуаціях.А коли ми стаємо жінкою чи чоловіком? Як ми про це дізнаємося? Як виховується чоловік і жінка? Хто їх виховує? Як формуються жіночі та чоловічі риси та особливості? Чому є жінки, схожі на чоловіків, і чоловіки, які нагадують нам жінок? Чи нормально це? Чоловіки та жінки, безу